галасливий


галасливий
(який зчиняє галас; сповнений галасу, криків), гамірливий, гамірний, гучний, гомінливий, гомінкий, бучний, голосний, шумливий, галасуватий

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • галасливий — а, е. 1) Який галасує (у 1 знач.). || Сповнений галасу (у 1 знач.). 2) перен. Який викликає сенсацію; гучний …   Український тлумачний словник

  • галасливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • крикливий — а, е. 1) Який багато й часто кричить; схильний часто кричати; галасливий (у 1 знач.). 2) Який доходить до крику (про голос, розмову тощо); пронизливий, верескливий. 3) Схильний до сварок; сварливий, лайливий. 4) перен. Який впадає у вічі,… …   Український тлумачний словник

  • голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… …   Словник синонімів української мови

  • бучний — а/, е/. 1) Розкішний, пишний. || Урочистий, піднесений (про мову, стиль). 2) Галасливий, гучний, шумливий …   Український тлумачний словник

  • галасливість — вості, ж. Властивість за знач. галасливий …   Український тлумачний словник

  • галасливо — Присл. до галасливий. || у знач. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • галасуватий — а, е, розм. Те саме, що галасливий 1) …   Український тлумачний словник

  • гамірливий — а, е. Який зчиняє гамір; галасливий. || Сповнений гамору …   Український тлумачний словник

  • крикун — а/, ч. 1) Той, хто часто кричить; горлань. || Сварлива людина. 2) перен., зневажл. Галасливий фразер; базіка …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.